Діастема зубів
Діастема – це анатомічно неправильне розташування передніх зубів. По суті це стоматологічна патологія, яка полягає в наявності між центральними різцями відстані в 1-9 мм.
Небагато статистики : Дірки між зубами часто зустрічаються у дітей, коли зубощелепна система ще не сформована. Це вважається нормою при молочних зубах. Адже для прорізування великих постійних зубних елементів потрібно більше місця. У дорослих пацієнтів дантисти діагностують патологію у 20% випадків. Їм рекомендується пройти лікування.
Щербинка в зубах не є серйозною проблемою, яка потребує обов’язкового стоматологічного втручання. Проте вона привертає увагу оточуючих, знижує естетику посмішки, а деяких випадках негативно впливає стан зубощелепної системи загалом.
Замітка експерта : Щілина між передніми зубами може стати причиною порушення мови: людина починає шепеляти, підсвистувати під час розмови. У цілому нині, неправильне розташування різців часто викликає комплекси, проблеми психологічного характеру, невпевненість у собі. Адже досить звернутися до стоматологічної клініки, щоб за один сеанс прибрати щілину між зубами раз і назавжди.
Стоматологічна клініка SILK пропонує всім, хто зіткнувся з проблемою щербини між центральними зубами, комплексне рішення. Запишіться на прийом стоматолога, щоб отримати професійну консультацію. Після огляду порожнини рота лікар складе план лікування, який допоможе забезпечити посмішці естетичний вигляд.

Найчастіше зустрічається діастема верхнього зубного ряду. Але й щілина між зубами на нижній щелепі – також не рідкість. На неї припадає до 30% усіх виявлених випадків.
ЧОМУ СТОМАТОЛОГИ РЕКОМЕНДУЮТЬ ПРИБИРАТИ ДІАСТЕМУ?
Якщо щербина між центральними різцями не становить небезпеки, чому лікарі рекомендують прибрати діастему? Негативні наслідки такої аномалії справді існують. І вони не лише у зниженні естетики посмішки та у розвитку комплексів з приводу зовнішності.
- Як вже було сказано, щілини між зубами можуть призвести до погіршення дикції. А це вже бар’єр для професійної діяльності у деяких сферах. Нечітка вимова слів чи перекручування складів неприпустимо для дикторів та провідних, педагогів. Воно заважає кар’єрі політиків. Скрізь, де від фахівця потрібно чітка дикція, така аномалія може стати проблемою.
- Діастема зубів створює умови для розбризкування слини при розмові. Погодьтеся, неприємно розмовляти з людиною, яка бризкає слиною. І самому ніяково опинитися в такій ситуації, коли співрозмовник з вашої вини «обпльований».
- Така будова щелепи потребує виправлення, адже суттєво підвищується ризик відкладення зубного каменю по краях дефекту, розвитку карієсу. Виникають стоматологічні проблеми, які можуть призвести до втрати зубів.
- Велика діастема часто стає причиною усунення інших елементів зубного ряду. Це призводить до неправильного розподілу жувального навантаження. У патологічні процеси залучаються інші зуби та ясна.



Саме з цих причин варто закрити, прибрати щербинку відразу після повного формування зубощелепної системи.
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ДІАСТЕМИ
Чому з’являються щілини між зубами в одних людей, інші – не стикаються з цією проблемою? Стоматологи виділяють кілька причин розвитку аномалії:
- Великий розмір вуздечки, її розташування між зубами. При низькому закріпленні вуздечки верхньої губи у дитини центральні різці прорізаються зі зміщенням. На нижній щелепі діастема може розвинутися, якщо товщина вуздечки нижньої губи або язика збільшена, елемент ротової порожнини має неправильну форму, неправильне анатомічно кріплення.
- Велика кісткова міжзубна перегородка може призвести до розвитку патології. Найчастіше аномалія зустрічається на верхній щелепі.
- Невеликий відсоток пацієнтів має «додатковий» зачаток зуба. Патологія виявляється за допомогою візуального огляду та рентгенівського знімка. “Зайвий” зачаток призводить до того, що між різцями утворюється відстань.
- Діастема передніх зубів часто зустрічається при центральних різцях невеликого розміру. Ця особливість й у чоловіків. Дрібні зуби не перекривають простору. Зубний ряд виходить «щербатим».
- При надто ранній або, навпаки, пізній зміні зубів зубощелепна система може розвиватися з патологіями. Травма щелепи у дитинстві призводить до того, що зуби ростуть неправильно, відстань між ними у цьому випадку часто збільшується.
Цікаво знати : Медичні експерти називають діастему спадковою проблемою. Вони стверджують, що у половині випадків ця особливість передається дітям від батьків.
- У невеликому відсотку випадків діастема нижніх зубів розвивається через втрату елементів зубного ряду. Інші зуби розсуваються, намагаючись зменшити проміжок. Так одразу між кількома зубами утворюються помітні треми.
- Щербатість може бути наслідком нав’язливої поведінки чи поганих звичок. Наприклад, діастема у дітей часто виникає через звичку смоктати палець. У дорослому віці така патологія може виникнути через звичку гризти олівець під час роботи.



Цікава інформація : До того, як медицина навчилася боротися з сифілісом, у багатьох людей діагностувалося вроджене захворювання, яке отримує дитина від матері. І найчастішою патологією у таких людей була діастема Гаше – широко розставлені верхні різці.
Дуже важливо визначити причину розвитку патології і лише після цього починати лікування. А якщо ні, то художня реставрація зубів дасть лише тимчасовий ефект. Через короткий проміжок часу зубна щілина з’явиться знову.
ВИДИ ДІАСТЕМИ
Коли ми вже знаємо, що таке діастема, які її причини викликають, поговоримо про класифікацію патології. Які види аномалії розрізняють дантисти?
- Справжня та хибна. У дітей часто між зубами є «проріхи». Певний час молочні зуби розташовуються з відривом. Але після формування прикусу зубний ряд вирівнюється. В цьому випадку у дитини діагностується хибна патологія. Ну а якщо зубощелепна система сформувалася, а щілини між передніми зубами залишилися, ставиться діагноз істинна діастема, яка потребує корекції.
- Якщо різці зміщені від середини ряду на однакову відстань, діагностується «симетрична» діастема. Якщо один зуб зрушений убік більше, ніж інший, патологія асиметрична.
- Ускладнена діастема – це стан, при якому різці не тільки знаходяться на відстані один від одного, а й повернені навколо осі, мають суттєвий нахил.
Успішне лікування діастеми залежить від правильно поставленого діагнозу та вибору оптимального методу корекції.
ДІАГНОСТИКА ДІАСТЕМИ
Патологія виявляється дантистом під час візуального огляду зубного ряду. Для визначення масштабів, а іноді й причин аномалії лікар може призначити рентгенографію та зняття зліпків. Додаткові методи дослідження допомагають виявити ступінь розбіжності та визначити кут нахилу зубів. Рентгенівський знімок дає інформацію про стан коренів та аномалії щелеп.
МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ
Найшвидше усунути проблему дозволяє встановлення вінірів. Тонкі керамічні пластинки, що накладаються на зовнішню поверхню зубів, закривають щілину. Фото «до і після» пацієнтів, для яких було обрано цей метод, дозволяє зрозуміти, якого результату можна очікувати. Але таке рішення підходить, якщо потрібно приховати невелику щілину.



Альтернативною методикою є встановлення пломби із сучасних матеріалів. Це чудовий варіант, якщо зуби додатково мають каріозні ураження.
Якщо патологія викликана масивною вуздечкою верхньої губи, виконується хірургічна корекція форми та розмірів цього елемента ротової порожнини.
Ефективний метод – брекети при діастемі. Установка брекет-системи дозволяє не тільки прибрати «проріху» між зубами, а й виправити інші аномалії зубного ряду.
Стоматолог після оцінки патології та причин, які її викликали, визначає найкращий спосіб лікування для конкретного випадку. Ціна усунення патології, відповідно, залежить від використовуваних технік та інструментів. Наприклад, вартість та тривалість лікування брекетами буде більш високою, ніж вартість встановлення вінірів чи пломби. Однак для деяких пацієнтів це єдиний можливий і найрезультативніший варіант.
ПРОФІЛАКТИКА
Уникнути розвитку патології дозволяють регулярні візити до стоматолога. Культура відвідування дантиста раз на 4-5 місяців має щепитися в дитячому віці. У цьому випадку не тільки діастема, а й інші аномалії, захворювання ротової порожнини виявлятимуться, ліквідовуватимуться на початкових стадіях.